Порошкові та вуглекислотні (газові) вогнегасники. Зовні вони відрізняються між собою:
- корпусом, у вуглекислотного вогнегасника корпус через опукле дно не може знаходитись у вертикальному положенні без підставки, в той час, як порошковий завдяки плоскому дну може стояти у горизонтальному положенні;
- розтрубом, у порошкового розтруб у вигляді шлангу, у вуглекислотного у вигляді конусу, але у порошкових вогнегасників маленького об'єму вогнегасячої речовини (ВП-1, ВП-2), також можуть бути маленькі розтруби;
- манометром, у порошкового є манометр, а у вуглекислотного його немає.
Як користуватися вогнегасником?
Принцип дії вуглекислотного та порошкового вогнегасника однаковий. Розглянемо на прикладі порошкового вогнегасника. Його необхідно взяти за ручку (2), зірвати пломбу (4), видалити чеку (3), підійти з навітряного боку до осередку загоряння на відстані 2-3 метри та направивши розтруб (9) на осередок пожежі, натиснути на важіль (1). Вогнегасник не треба перевертати, нахиляти або трусити при використанні - його необхідно тримати вертикально.
Прошу враховувати те, що у порошкового вогнегасника порошок створює високу запиленість, як наслідок, різко погіршується видимість вогнища і шляхів евакуації, а також порошок подразнює органи зору та дихання. У приміщеннях, в яких здійснюється гасіння вуглекислотними вогнегасниками, вуглекислота збільшує концентрацію негорючих газів (вуглекислого, чадного), які є отруйними для людини і у великих концентраціях смертельно небезпечні, а також вуглекислота зменшує концентрацію кисню у повітрі, тому гасити таким вогнегасником допускається лише осередки, розташовані у великих кімнатах.
Також пам’ятайте, що вуглекислотний вогнегасник під час використання за призначенням заборонено направляти на незахищену шкіру та тримати за розтруб вогнегасника незахищеною рукою, так як можливо отримати обмороження, тому що при виході вуглекислоти з балону, утворюється снігоподібна маса з температурою мінус 80 °C.
